перепинати

ПЕРЕПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕП’ЯСТИ́, ПЕРЕПНУ́ТИ, пну́, пне́ш, док., перех. Ділити приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось.

Перепнули рядном хату (Сл. Гр.);

Ще звечора Остер прибрав святкового вигляду. Комсомольці.. розвішали.. прапори, переп’яли на розвилці вулиць імені Карла Маркса та Першотравневої червоне полотнище, на якому було виписано: "Пролетарі всіх країн, єднайтесь!" (Збан., Сеспель, 1961, 390);

// Створювати чим-небудь перешкоду для просування з однієї частини чогось в іншу.

Прутом залізним переп’яв [Давид] двері і загвинчував ключем (Головко, II, 1957, 139);

// Прокладати, будувати між двома частинами те, що їх об’єднає, з’єднає.

Ксеркс на греків йшов війною. Ніс завзяття, силу, хист. Море стрів — над глибиною Переп’яв, мов кладку, міст (Черн., Поезії, 1959, 105).

ПЕРЕПИНА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Зав’язувати ще раз, повторно або заново, по-іншому (перев. хустку).

Гучка притулила до чавунної огорожі кошика, заходилася перепинати хустку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 93);

Потім перепнула [Катря] хустку і вийшла з-за перегородки (Головко, II, 1957, 382).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепинати — перепина́ти 1 дієслово недоконаного виду перегороджувати перепина́ти 2 дієслово недоконаного виду зав'язувати ще раз Орфографічний словник української мови
  2. перепинати — I -аю, -аєш, недок., переп'ясти, перепнути, -пну, -пнеш, док., перех. Переділяти приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось. || Створювати чим-небудь перешкоду для просування з однієї частини чогось в іншу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепинати — ПЕРЕПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕП'ЯСТИ́, ПЕРЕПНУ́ТИ, пну́, пне́ш, док., що. Ділити приміщення якою-небудь перегородкою, завісою і т. ін. або перегороджувати простір чимось. Перепнули рядном хату (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. перепинати — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — штучними спорудами). — Док. Словник синонімів української мови
  5. перепинати — Перепина́ти, -на́ю, -на́єш; переп’я́сти́ і перепну́ти, -пну́, -пне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перепинати — Перепина́ти, -на́ю, -єш сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл. 1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Мнж. Словник української мови Грінченка