перепин
перепи́н
-у, ч., розм.
Зупинення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепин — перепи́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічних зворотів Орфографічний словник української мови
- перепин — див. перешкода Словник синонімів Вусика
- перепин — ПЕРЕПИ́Н, у, ч.:. Словник української мови у 20 томах
- перепин — ПЕРЕПИ́Н, у, ч.: Нема́ (нема́є) ні впи́ну, ні перепи́ну кому, чому — те саме, що Нема́ зупи́ну ( див. зупи́н). І нема їм [вітрам], невщухаючим, ні впину, ні перепину серед відкритих беззахисних рівнин (Гончар, Таврія, 1952, 32). Словник української мови в 11 томах