переплигувати
ПЕРЕПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. перех., через що і без додатка. Стрибаючи, опинятися на другому боці чого-небудь; перескакувати.
"В контратаку перейшли німці", — подумав він і побіг швидше, переплигуючи тіла убитих німців, що лежали на дорозі (Тют., Вир, 1964, 500);
Переплигуючи через рівчаки,.. Сахно з Чіпаріу видерлися на схил (Смолич, І, 1958, 53);
Раз П’яний Хрім схотів Переплигнути рів! (Бор., Тв., 1957, 138);
Казанцев.. пересадив Олесю через тин і переплигнув сам (Н.-Лев., III, 1956, 158);
*Образно. З розгону взявши крутояр і переплигнувши Айдар, біжить нестримно, як жива, дорога степова (Уп., Вірші.., 1957, 61).
◊ Переплигну́ти само́го себе>́ — зробити більше, ніж можливо.
2. неперех. Стрибком переміщатися в інше місце, пересуватися куди-небудь.
Красуні сарни.. відважно досліджують міць скель, бескидів, метеором переплигуючи по гострих шпилях верхів’їв… (Досв., Гюлле, 1961, 149);
Я сидів над морем і раптом оглядівся, де я є.., пішов переплигувати з каменя на камінь (Ю. Янов., II, 1958, 33).
3. неперех., перен., розм. Переходити до іншої теми розмови або іншого предмета думки, не дотримуючись послідовності.
А коли вже все автобіографічне було переказане, почали [полонені] розповідати казки. З казок переплигнули непомітно на переказ художніх творів (Збан., Єдина, 1959, 168);
Краще добре почувати грунт під ногами і бачити завдання,.. не намагаючись переплигнути через сьогодні у далеке .. післязавтра (Еллан, II, 1958, 148).
Словник української мови (СУМ-11)