перепорювати
ПЕРЕПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОРО́ТИ, порю́, по́реш, док., перех.
1. Пороти все або багато чого-небудь.
2. розм. Розділяти, розпорювати, розрізати на частини.
Другим ударом дозорець перепоров [Карпові] шию, а третій удар завис, рука закам’яніла (Ле, Наливайко, 1957, 298);
*Образно. Я.. стежив, як у білястій блакиті перепорювали глибоке небо іскристі зорі. Це було в серпні, на межі прощання з літом (Епік, Тв., 1958, 372).
Словник української мови (СУМ-11)