Словник української мови в 11 томах

переправа

ПЕРЕПРА́ВА, и, ж.

1. Дія за знач. переправля́ти¹, перепра́вити¹ 1 і переправля́тися, перепра́витися 1.

Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, — і коліно річки зникало йому з очей (Коцюб., І, 1955, 354);

На березі іще раз Цілував дівчаток любих; Бо вони за переправу Тільки сю приймали плату (Л. Укр., IV, 1954, 161);

При переправі через невелику, але бурхливу річку посковзнувся Дмитріїв кінь і Дмитрій упав у воду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 438).

2. Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону.

Кавалькада повільно спустилася до переправи і потрапила в непрохідну гущавину людей та возів біля розведеного на ніч моста (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5);

— Он звідти, — показав учитель, — і тепер показують місце старовинної переправи через Дніпро — з полтавського боку до нас (Ю. Янов., II, 1954, 123);

// Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону.

Тисячі найрізноманітніших засобів переправи — баркасів, човнів-душогубок, плотів, бочок, дощатих воріт і всього, за що тільки могла вхопитись людина, щоб не потонути, — все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра (Довж., Зач. Десна, 1957, 304);

Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (Гонч., Вибр., 1959, 152);

Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Гончар, III, 1959, 225).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. переправа — (місце переправи через воду) перевіз.  Словник синонімів Полюги
  2. переправа — перепра́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. переправа — Перевіз, порон; (понтонна) понтон.  Словник синонімів Караванського
  4. переправа — -и, ж. 1》 Дія за знач. переправляти I, переправити I 1) і переправлятися, переправитися 1). 2》 Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону. || Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. переправа — ПЕРЕПРА́ВА, и, ж. 1. Дія за знач. переправля́ти¹, перепра́вити¹ 1 і переправля́тися, перепра́витися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, – і коліно річки зникало йому з очей (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. переправа — ПЕРЕПРА́ВА (місце, зручне або пристосоване для того, щоб переправлятися через водну перепону); ПЕРЕВІ́З (обладнане для перевезень). До переправи ішла велика колгоспна череда.  Словник синонімів української мови
  7. переправа — Переправа, -ви ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039.  Словник української мови Грінченка