перепрошення

ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. перепроси́ти¹ і перепроси́тися¹.

До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, запевняючи, що нема чого гніватися (Стельмах, І, 1962, 16);

Їли тут і запивали без зайвих слів, без перепрошень, — просто, як це буває вдома, в родині (Скл., Святослав, 1959, 287).

За перепро́шенням, рідко — перепрошую, прошу пробачення.

— Люди живуть ще й гірше нас.., їсти-пити є що і в чім сходити — якого ж їй ще, за перепрошенням, дідька треба? (Хотк., II, 1966, 63).

Значення в інших словниках

1. перепрошення — перепро́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. перепрошення — -я, с. Дія за знач. перепросити I і перепроситися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепрошення — Перепро́шення, -ння; -шення, -шень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перепрошення — ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. перепроси́ти¹ і перепроси́тися¹. До мене з перепрошенням кинулась пані Стадницька, та й господар, зібгавши гонор, поліз із пробаченням, запевняючи, що нема чого гніватися (М.  Словник української мови у 20 томах
5. перепрошення — перепрошення вибачення (м, ср, ст): Він міг би наперед подумати про наслідки, і його перепрошення я не потребую (Авторка) ◊ за перепрошенням перепрошую (уживають, згадуючи непристойну чи делікатну ситуацію)(ст): Прошу пані, де тут, за перепрошенням, у пані кльо́зет? (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. перепрошення — ВИ́БАЧЕННЯ (прохання вибачити), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, ПЕРЕПРО́СИНИ розм., ПЕРЕПРО́С заст. — Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Яновський); Особа кинула край стола портфель..  Словник синонімів української мови