перепрошувати

ПЕРЕПРО́ШУВАТИ¹, ую, уєш і діал. ПЕРЕПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш і розм. ПЕРЕПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка.

1. Просити вибачення; вибачатися.

[Самосад:] Тоді я їй таку авторитетну відповідь дав, що вона.. цілу ніч мене перепрошувала… (Корн., II, 1955, 346);

Тут же перепросила [жінка] за безтактовність мужчини (Панч, Синів.., 1959, 8).

[Ду́же] перепро́шую; [Ду́же] перепроша́ю, діал. — вибачаюсь, прошу вибачення.

— Дуже перепрошую, але коли б начальник... — пробував дискутувати Жолтанський (Галан, Гори.., 1956, 143);

Коли пан Адам по звичці простягав руку по страву, вона казала: — Перепрошаю (Коцюб., II, 1955, 251).

2. розм. Те саме, що проси́ти.

Я зберігала їх [Василеві листи], пожовкли, а зберігала. Бо нескінченне моє кохання до нього. Скільки не перепрошувала — не відповів (Логв., Давні рани, 1961, 60).

Проси́ти та перепро́шувати — дуже просити.

Прийшов її чоловік та й почав просити та перепрошувати. "Я, каже, не дам її нікому і пальцем зайняти.." (Л. Укр., III, 1952, 471).

3. розм. Просити всіх або багатьох, одного за одним.

Як уже перепросить дружба парубків, то начинає просити дівчат (Сл. Гр.).

ПЕРЕПРО́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., діал. Розпитувати.

— Чи не заїздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Мирний, II, 1954, 91).

Значення в інших словниках

1. перепрошувати — перепро́шувати 1 дієслово недоконаного виду вибачатися; просити багатьох одне за одним перепро́шувати 2 дієслово недоконаного виду розпитувати діал.  Орфографічний словник української мови
2. перепрошувати — (кого) вибачатися <�перепрошуватися, перепрошатися> перед, просити пробачення в, складати пробачення кому, р. перепрошати, с. просити й перепрошувати.  Словник синонімів Караванського
3. перепрошувати — див. вибачатися  Словник синонімів Вусика
4. перепрошувати — I -ую, -уєш і діал. перепрошати, -аю, -аєш, недок., перепросити, -ошу, -осиш і розм. перепрохати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Просити вибачення; вибачатися. [Дуже] перепрошую; [Дуже] перепрошаю, діал. — вибачаюсь, прошу вибачення. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перепрошувати — Перепро́шувати, -про́шую, -про́шуєш; перепроси́ти, -прошу́, -про́сиш, -про́сять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перепрошувати — ПЕРЕПРО́ШУВАТИ¹, ую, уєш і діал., ПЕРЕПРО́ХУВАТИ, ую, уєш, ПЕРЕПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш і розм. ПЕРЕПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого і без дод. 1. Просити вибачення; вибачатися.  Словник української мови у 20 томах
7. перепрошувати — I. ПЕРЕПРО́ШУВАТИ кого за що і без додатка (просити вибачення), ВИБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПРОБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРОША́ТИ кого за що і без додатка, діал.  Словник синонімів української мови
8. перепрошувати — Перепро́шувати, -шую, -єш сов. в. перепроси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. Левиц. І. 2) Просить, попросить, упросить.  Словник української мови Грінченка