перепудити
ПЕРЕПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Лякати.
— Бійся бога, Мільку, говори! Що сталося? Не перепуджуй мене (Март., Тв., 1954, 190);
— Та-бо дивлюся, а то, вважайте, той хлопчище, студент-от! Тьху, тьху, най здоров росте! Так старого перепудив!.. (Кол., Терен.., 1959, 13).
Словник української мови (СУМ-11)