перепудити
ПЕРЕПУ́ДИТИ, джу, диш, док., кого, діал.
Лякати.
– Бійся бога, Мільку, говори! Що сталося? Не перепуджуй мене (Л. Мартович);
– Та-бо дивлюся, а то, вважайте, той хлопчище, студент-от! Тьху, тьху, най здоров росте! Так старого перепудив!.. (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)