перепустка

ПЕРЕ́ПУСТКА, и, ж. Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь.

[Аркадій:] Христино Архипівно, в вестибюль нікого не пускати без перепустки, підписаної мною особисто (Корн., І, 1955, 131);

Дружинник порпався в кишені і витяг звідти маленький золотий хрестик.. Хрестик був перепусткою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 317).

Значення в інших словниках

1. перепустка — пере́пустка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. перепустка — г. перепуск, сов. пропуск.  Словник синонімів Караванського
3. перепустка — [пеирепустка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток  Орфоепічний словник української мови
4. перепустка — -и, ж. Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перепустка — Пере́пустка, -тки, -тці; -пустки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перепустка — ПЕРЕ́ПУСТКА, и, ж. Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь. [Аркадій:] Христино Архипівно, в вестибюль нікого не пускати без перепустки, підписаної мною особисто (О. Корнійчук); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах