перепустка
ПЕРЕ́ПУСТКА, и, ж.
Посвідчення, умовний предмет і т. ін. на право входу, доступу куди-небудь.
[Аркадій:] Христино Архипівно, в вестибюль нікого не пускати без перепустки, підписаної мною особисто (О. Корнійчук);
* У порівн. Жінка зупмнялася, простягала до солдата невеликий вузлик, наче перепустку до табору (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)