перепікати
ПЕРЕПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех.
1. Пекти надто довго, псувати тривалим печінням.
Куховарка, мабуть, закохалась, бо все пересолює страву, то перепікає, то пересмажує (Н.-Лев., VI, 1966, 16);
Перепекти хліб.
2. Пекти (у 1 знач.) все або багато чого-небудь.
3. тільки док. Перестати пекти;
// безос. , перен. Припинився біль, образа, жаль і т. ін.
Тимофій рівно по лінії віх дійшов до дороги, зупинився, звернувся до Юрія Підіпригори: — Запиши, сину, сто дві сажені довжини, — а потім поглянув на Варчука. — Ну, що тобі, Сафроне Андрійовичу? Ще не перепекло? Не перекипіло? (Стельмах, II, 1962, 133).
Словник української мови (СУМ-11)