перепікати

ПЕРЕПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., що.

1. Пекти надто довго, псувати тривалим печінням.

Куховарка, мабуть, закохалась, бо все пересолює страву, то перепікає, то пересмажує (І. Нечуй-Левицький);

Перепекти хліб.

2. Пекти (у 1 знач.) все або багато чого-небудь.

Скільки ж пирогів я перепекла за своє життя?! (з газ.).

3. тільки док. Перестати пекти.

Рана перепекла;

// безос., перен. Припинився біль, образа, жаль і т. ін.

Тимофій рівно по лінії віх дійшов до дороги, зупинився, звернувся до Юрія Підіпригори: – Запиши, сину, сто дві сажені довжини, – а потім поглянув на Варчука. – Ну, що тобі, Сафроне Андрійовичу? Ще не перепекло? Не перекипіло? (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. перепікати — перепіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перепікати — -аю, -аєш, недок., перепекти, -ечу, -ечеш, док., перех. 1》 Пекти надто довго, псувати тривалим печінням. Перепекти хліб. 2》 Пекти (у 1 знач.) все чи багато чого-небудь. 3》 тільки док. Перестати пекти. || безос., перен. Припинився біль, образа, жаль і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перепікати — Перепіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; перепекти́, -печу́, -пече́ш; перепі́к, -пекла́, -пекли́; перепі́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перепікати — ПЕРЕПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Пекти надто довго, псувати тривалим печінням. Куховарка, мабуть, закохалась, бо все пересолює страву, то перепікає, то пересмажує (Н.-Лев., VI, 1966, 16); Перепекти хліб.  Словник української мови в 11 томах
5. перепікати — Перепіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.  Словник української мови Грінченка