перерити —
перери́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перерити —
див. переривати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перерити —
ПЕРЕРИ́ТИ див. перерива́ти².
Словник української мови у 20 томах
перерити —
перерива́ти / перери́ти ми́шачі но́ри. Дуже ретельно переглядати все, заглядати в найпотаємніші закутки в пошуках кого-, чого-небудь. — Вони (чоловіки) й вас уб’ють. Давайте краще обидві сховаємось.— Що ти кажеш таке? То вони тоді всі мишачі нори перериють (Г. Хоткевич).
Фразеологічний словник української мови
перерити —
I. Перерива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. перервати, -рву, -рвеш. 1) Перерывать, перервать. 2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Чуб. V. 376. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині. К. Псал. 231. --------------- II.
Словник української мови Грінченка