пересвідчуватися
ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. На підставі фактів переконуватися в чому-небудь, утверджуватися в якій-небудь думці, в якому-небудь припущенні.
Чим далі йшов Батий, тим більше пересвідчувався, що за спиною залишилися нездолані руські (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 490);
Придивляючись ближче до життя села, я пересвідчився, що навіть одна інтелігентна людина може багато там зробити (Коцюб., І, 1955, 170);
Я пересвідчився давно у тому сам, Як зле удвох стрілять до дичини одної (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 171);
Маруся дозволила Грицеві мазнути пальцем по черевиках, і тоді всі пересвідчились, що вони нові (Юхвід, Оля, 1959, 13);
// Дізнаватися, довідуватися про що-небудь.
Часто заходили вчителі. Шухновський, уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Збан., Малин. дзвін, 1958, 332);
Я знав, що такі люди, як той, який мав приїхати, живуть на двадцать років уперед, і хотів пересвідчитися, як вони виглядають (Ю. Янов., II, 1958, 97).
Словник української мови (СУМ-11)