пересвідчуватися
ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док.
На підставі фактів переконуватися в чому-небудь, утверджуватися в якій-небудь думці, в якому-небудь припущенні.
Чим далі йшов Батий, тим більше пересвідчувався, що за спиною залишилися нездолані руські (А. Хижняк);
Придивляючись ближче до життя села, я пересвідчився, що навіть одна інтелігентна людина може багато там зробити (М. Коцюбинський);
Я пересвідчився давно у тому сам, Як зле удвох стрілять до дичини одної (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Маруся дозволила Грицеві мазнути пальцем по черевиках, і тоді всі пересвідчились, що вони нові (Л. Юхвід);
// Дізнаватися, довідуватися про що-небудь.
Часто заходили вчителі. Шухновський, уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Ю. Збанацький);
Я знав, що такі люди, як той, який мав приїхати, живуть на двадцать років уперед, і хотів пересвідчитися, як вони виглядають (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)