переселенець

ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

у знач. прикм. Той, хто переселився, переселяється на нове місце проживання або переселений куди-небудь.

Ви вже .. не дивитеся і на переселенців, що виставилися з-під своїх наметів і цікаво вас озирають (Панас Мирний);

Розмова найбільше крутилася навколо переселенців, які завтра виїжджають із села (М. Стельмах);

Заселяючи Північну Америку, англійці на Атлантичному узбережжі зіткнулися з переселенцями з Франції, Голландії, Іспанії (з навч. літ.);

* Образно. – А ваші сибірські кедри – це ж просто казка! Велику, велику ви робите справу з цими переселенцями (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. переселенець — переселе́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. переселенець — див. житель  Словник синонімів Вусика
3. переселенець — [пеиреисеиленеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -нцеив'і/-н'ц'у, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў  Орфоепічний словник української мови
4. переселенець — -нця, ч. Той, хто переселився, переселяється на нове місце проживання або переселений куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. переселенець — ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ (той, хто переселяється, переселився на нове місце проживання), ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, ІММІГРА́НТ (чужоземець, який переїхав до якоїсь країни); ЕМІГРА́НТ (той, хто залишив батьківщину і переселився в іншу країну); ВИ́ХОДЕЦЬ (перев.  Словник синонімів української мови
6. переселенець — ПЕРЕСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто переселився, переселяється на нове місце проживання або переселений куди-небудь. Ви вже.. не дивитеся і на переселенців, що виставилися з-під своїх наметів і цікаво вас озирають (Мирний, IV, 1955, 312)...  Словник української мови в 11 томах