переселений
ПЕРЕСЕ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пересели́ти.
. Безперечно, Україна – дім не лише для українців, а й для поляків, від двох віків переселених на Наддніпрянщину й ще донедавна цілком автономних у культурному відношенні, для численних “українських росіян”, для євреїв, що віками витворювали по українських містах та містечках свою локальну субкультуру тощо (О. Забужко);
Треба вжити заходів щодо забезпечення потреб вчителів, лікарів, інших працівників соціальної сфери, що проживають у сільській місцевості, а також громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйовані із зони відчуження, переселені із зони безумовного (обов'язкового) або вони гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській місцевості (з мови документів).
2. у знач. прикм. Який переселили.
Переселена меншина;
// у знач. ім. переселе́ні, них, мн.
Близько 80% переселених – сільські жителі, які за звичайних умов могли розраховувати на земельний та майновий пай (з наук.-попул. літ.);
// пересе́лено, безос. пред.
Багато сімей переселено в світлі квартири.
Словник української мови (СУМ-20)