пересилати
ПЕРЕСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСЛА́ТИ, перешлю́, перешле́ш, док., перех.
1. Передавати, посилати кому-небудь, перев. через когось, із кимсь.
Десь у садочку шиє сорочку, Шовком да біллю да вишиває.., Своєму милому пересилає (Укр.. лір. пісні, 1958, 75);
Ти переслав мені в неволю Поета нашого, — на волю Мені ти двері одчинив! Спасибі, друже! (Шевч., II, 1963, 251);
[Дівчина:] Не забувай же мене, орле мій, в поході… хоть пташкою перешли мені вісточку… (Вас., III, 1960, 22);
// заст. Відправляти, висилати кого-небудь на інше місце.
2. Відсилати прислане для передачі, доставки іншій особі, в інше місце.
Пересилаю тобі листа п. Кривинюка, отримала його позавчора, але вчора не могла послати (Л. Укр., V, 1956, 377);
Пиши й далі на таку адресу, а Сембратович перешле (Коцюб., III, 1956, 267).
Словник української мови (СУМ-11)