пересилати
ПЕРЕСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСЛА́ТИ, перешлю́, перешле́ш, док., що.
1. Передавати, посилати кому-небудь, перев. через когось, із кимсь.
Десь у садочку шиє сорочку, Шовком да біллю да вишиває.., Своєму милому пересилає (з народної пісні);
Ти переслав мені в неволю Поета нашого, – на волю Мені ти двері одчинив! Спасибі, друже! (Т. Шевченко);
[Дівчина:] Не забувай же мене, орле мій, в поході... хоть пташкою перешли мені вісточку... (С. Васильченко);
// заст. Відправляти, висилати кого-небудь на інше місце.
Його величество [величність] цар ствердив справедливий присуд – свойого [свого] високого суду і пересилає лжеклеветників і облесливих брехунів гетьманові Іванові Степановичеві Мазепі для покарання (Б. Лепкий).
2. Відсилати прислане, передаючи, доставляючи іншій особі, в інше місце.
Пересилаю тобі листа п. Кривинюка, отримала його позавчора, але вчора не могла послати (Леся Українка);
Пиши й далі на таку адресу, а Сембратович перешле (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)