Словник української мови в 11 томах

пересичувати

ПЕРЕСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, док., перех.

1. Насичувати чим-небудь занадто, надміру, більше, ніж треба.

2. перен. Робити байдужим, викликати нехіть до чого-небудь надмірним задоволенням потреб, бажань і т. ін.

Все, що бачив, надило його, але й пересичувало по короткім часі (Фр., III, 1950, 145).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пересичувати — переси́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пересичувати — див. перебільшувати  Словник синонімів Вусика
  3. пересичувати — -ую, -уєш, недок., переситити, -ичу, -итиш, док., перех. 1》 Насичувати чим-небудь занадто, надміру, більше, ніж треба. 2》 перен. Робити байдужим, викликати нехіть до чого-небудь надмірним задоволенням потреб, бажань і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересичувати — ПЕРЕСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, док., чим. 1. Насичувати чим-небудь занадто, надміру, більше, ніж треба. Запах смоли, бурштину, спаленого зілля пересичував важке, тепле повітря (із журн.). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах