пересичувати
ПЕРЕСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСИ́ТИТИ, и́чу, и́тиш, док., чим.
1. Насичувати чим-небудь занадто, надміру, більше, ніж треба.
Запах смоли, бурштину, спаленого зілля пересичував важке, тепле повітря (із журн.).
2. перен. Робити байдужим, викликати нехіть до чого-небудь надмірним задоволенням потреб, бажань і т. ін.
Все, що бачив, надило його, але й пересичувало по короткім часі (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)