переслідування
ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. переслі́дувати.
Вгорі на стежці почулася швидка хода людини, яка тікала від переслідування (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 31);
Після довгого переслідування йому таки пощастило другим пострілом добити тетерюка (Донч., II, 1956, 64);
Настирливе переслідування [юнака] інтригувало дівчину (Добр., Тече річка.., 1961, 76);
Боючись переслідувань, старий Антоніо нікому не говорив про свого Філіппе (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 111).
∆ Го́нка з переслі́дуванням — вид спортивних велосипедних змагань.
Веломашина "В-68" призначена для гонок з переслідуванням;
Ка́рне переслі́дування — сукупність указаних у законі дій (збирання доказів, проведення допитів, обшуків і т. ін.) для розкриття злочинів і виявлення винуватих.
У випадку стягання квартирної плати понад установлені органами влади розміри суди зобов’язані порушувати проти винних карне переслідування (Цив. кодекс УРСР, 1950, 105).
2. Утиски, пригноблення.
З трепетом тривоги думка його перелітала через сумні, важкі часи переслідування, муки за його любимі погляди (Фр., І, 1955, 294);
Історія прогресивної російської і української преси була переповнена постійними жорстокими переслідуваннями і тяжкими випробуваннями для її діячів (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 14).
Словник української мови (СУМ-11)