переслідування
ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. переслі́дувати.
Вгорі на стежці почулася швидка хода людини, яка тікала від переслідування (Д. Бедзик);
Після довгого переслідування йому таки пощастило другим пострілом добити тетерюка (О. Донченко);
Настирливе переслідування [юнака] інтригувало дівчину (С. Добровольський);
Боючись переслідувань, старий Антоніо нікому не говорив про свого Філіппе (Ю. Бедзик).
2. Утиски, пригноблення.
З трепетом тривоги думка його перелітала через сумні, важкі часи переслідування, муки за його любимі погляди (І. Франко).
△ (1) Ка́рне переслі́дування – сукупність указаних у законі дій (збирання доказів, проведення допитів, обшуків і т. ін.) для розкриття злочинів і виявлення винуватих.
Словник української мови (СУМ-20)