переслідувати

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого.

1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін.

Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Довженко);

Саме в таборі я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець, – всіх отих крижнів, зайчуків, – і дав собі слово ніколи на них не скеровувати рушниці (Ю. Яновський);

// Висліджувати кого-небудь з метою покарання, віддання до суду.

– В р. 1772 оголошено ціну на мою голову, зачато мя [Олексу Довбуша] переслідувати (І. Франко).

2. Ходити невідступно за ким-небудь, супроводити кого-небудь скрізь з якоюсь метою.

Довбня переслідував Марію.., як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї ввесь вечір (А. Хорунжий).

3. перен. Не кидати кого-небудь, мучити, не давати спокою комусь (про думки, почуття, відчуття і т. ін.).

Під час розмови переслідувала мене неустанно думка, що сей бідолаха не зазнав від колиски доброї хвилини (О. Кобилянська);

Запах пожарища переслідує його (Н. Рибак).

4. перен. Піддавати утискам, пригноблювати кого-небудь.

Мусульманське духовенство обвинуватило Авіценну в безбожності, оголосило йому прокляття і переслідувало його (з навч. літ.);

// Забороняти що-небудь, оголошувати незаконним, не дозволяти чогось.

Повітовий староста, ревнивий оборонець краєвої [крайової] автономії, переслідував, як лиш міг, тоту [ту] раду громадську (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. переслідувати — (наздоганяючи) гонитися, (невідступно ходити за кимсь) ув'язуватися, чіплятися, (завдаючи утиску) цькувати.  Словник синонімів Полюги
2. переслідувати — переслі́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. переслідувати — (кого) гонити, гнати, гнатися за, о. наступати на п'яти, Р. вистежувати; П. (- думки) мучити, не давати спокою, ГНІТИТИ, докучати; (інодумців) піддавати утискам, гнобити, утискати, утискувати, ід. не давати просвітку.  Словник синонімів Караванського
4. переслідувати — див. кривдити  Словник синонімів Вусика
5. переслідувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого-небудь із метою покарання, віддання до суду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. переслідувати — Гнобити, зігноблювати, зігнобити, позігноблювати, погноблювати, погнобити, пригноблювати, пригнобити, попригноблювати, угноблювати, угнобити, повгноблювати, тиснути, затискати, затиснути, позатискати, натискати, натиснути, понатискати, потискати...  Словник чужослів Павло Штепа
7. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О.  Словник синонімів української мови
8. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (Довж.  Словник української мови в 11 томах
9. переслідувати — Переслідувати, -дую, -єш гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161.  Словник української мови Грінченка