переслідуватися
ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИСЯ, ується, недок.
1. Зазнавати переслідування.
Це не може не викликати запитання: яка можлива політична мета переслідується через скасування поправки Джексона-Веніка для Росії і її нескасування для України водночас? (з газ.).
2. Пас. до переслі́дувати.
Водночас громада зберігала устої сім'ї. Виявлені зв'язки жінки з чужим чоловіком або чоловіка з чужою жінкою суворо переслідувалися (з наук.-попул. літ.);
Очевидно, що збільшення ризику того, що нелегальні капітали будуть відстежені за кордоном і узгоджено переслідуватися українськими і закордонними правоохоронними органами, стало б суттєвим фактором руйнування нелегальних схем вивозу капіталу і “відмивання” незаконних доходів.
Словник української мови (СУМ-20)