переслідувати
ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Довженко); Польські пани думали, що козаки втікають, і гнались за ними, що було сили (І. Нечуй-Левицький); За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш (прислів'я); Всі повибігали з хати, побрали дрючки та й давай ганятися за конякою (І. Нечуй-Левицький).
ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого (невідступно ходити за ким-небудь), УВ'ЯЗУВАТИСЯ (ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ) за ким, розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ до кого, розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого, розм., ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ (ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ) до кого і без додатка, розм., ЧІПА́ТИСЯ до кого, кого і без додатка, діал. (накидаючи своє товариство); ПРИСТАВА́ТИ до кого і без додатка (перев. залицяючись). Довбня переслідував Марію.. Як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї весь вечір (А. Хорунжий); Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув'язуюсь за нею (М. Стельмах); — Чого чіпляєшся, мов смола? — Щось маю тобі сказати, Христино, інтересне-преінтересне (М. Стельмах); Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав до Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (І. Нечуй-Левицький).
ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ (завдавати утисків); цькува́ти (особливо жорстоко). Повітовий староста.. переслідував, як лиш міг, тоту раду громадську (Лесь Мартович); — Я ніколи не був проти миру, — відповів Хаджі. — Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (О. Донченко).
Словник синонімів української мови