переслідувати

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Довженко); Польські пани думали, що козаки втікають, і гнались за ними, що було сили (І. Нечуй-Левицький); За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш (прислів'я); Всі повибігали з хати, побрали дрючки та й давай ганятися за конякою (І. Нечуй-Левицький).

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого (невідступно ходити за ким-небудь), УВ'ЯЗУВАТИСЯ (ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ) за ким, розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ до кого, розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого, розм., ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ (ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ) до кого і без додатка, розм., ЧІПА́ТИСЯ до кого, кого і без додатка, діал. (накидаючи своє товариство); ПРИСТАВА́ТИ до кого і без додатка (перев. залицяючись). Довбня переслідував Марію.. Як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї весь вечір (А. Хорунжий); Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув'язуюсь за нею (М. Стельмах); — Чого чіпляєшся, мов смола? — Щось маю тобі сказати, Христино, інтересне-преінтересне (М. Стельмах); Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав до Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (І. Нечуй-Левицький).

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ (завдавати утисків); цькува́ти (особливо жорстоко). Повітовий староста.. переслідував, як лиш міг, тоту раду громадську (Лесь Мартович); — Я ніколи не був проти миру, — відповів Хаджі. — Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переслідувати — (наздоганяючи) гонитися, (невідступно ходити за кимсь) ув'язуватися, чіплятися, (завдаючи утиску) цькувати. Словник синонімів Полюги
  2. переслідувати — переслі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переслідувати — (кого) гонити, гнати, гнатися за, о. наступати на п'яти, Р. вистежувати; П. (- думки) мучити, не давати спокою, ГНІТИТИ, докучати; (інодумців) піддавати утискам, гнобити, утискати, утискувати, ід. не давати просвітку. Словник синонімів Караванського
  4. переслідувати — див. кривдити Словник синонімів Вусика
  5. переслідувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого-небудь із метою покарання, віддання до суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переслідувати — Гнобити, зігноблювати, зігнобити, позігноблювати, погноблювати, погнобити, пригноблювати, пригнобити, попригноблювати, угноблювати, угнобити, повгноблювати, тиснути, затискати, затиснути, позатискати, натискати, натиснути, понатискати, потискати... Словник чужослів Павло Штепа
  7. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Словник української мови у 20 томах
  8. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. переслідувати — Переслідувати, -дую, -єш гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161. Словник української мови Грінченка