переслідувати

Гнобити, зігноблювати, зігнобити, позігноблювати, погноблювати, погнобити, пригноблювати, пригнобити, попригноблювати, угноблювати, угнобити, повгноблювати, тиснути, затискати, затиснути, позатискати, натискати, натиснути, понатискати, потискати, потиснути, притискати, притиснути, попритискати, утискати, утиснути, повтискати, див. дискримінувати, третирувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переслідувати — (наздоганяючи) гонитися, (невідступно ходити за кимсь) ув'язуватися, чіплятися, (завдаючи утиску) цькувати. Словник синонімів Полюги
  2. переслідувати — переслі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переслідувати — (кого) гонити, гнати, гнатися за, о. наступати на п'яти, Р. вистежувати; П. (- думки) мучити, не давати спокою, ГНІТИТИ, докучати; (інодумців) піддавати утискам, гнобити, утискати, утискувати, ід. не давати просвітку. Словник синонімів Караванського
  4. переслідувати — див. кривдити Словник синонімів Вусика
  5. переслідувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого-небудь із метою покарання, віддання до суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Словник української мови у 20 томах
  7. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Словник синонімів української мови
  8. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (Довж. Словник української мови в 11 томах
  9. переслідувати — Переслідувати, -дую, -єш гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161. Словник української мови Грінченка