1. Словник української мови в 11 томах

переслідувати

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін.

Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (Довж., І, 1958, 275);

Саме в таборі я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець, — всіх отих крижнів, зайчуків, — і дав собі слово ніколи на них не скеровувати рушниці (Ю. Янов., II, 1954, 28);

// Висліджувати кого-небудь з метою покарання, віддання до суду.

— В р. 1772 оголошено ціну на мою голову, зачато мя [Олексу Довбуша] переслідувати (Фр., VIII, 1952, 143).

2. Ходити невідступно за ким-небудь, супроводити кого-небудь скрізь з якоюсь метою.

Довбня переслідував Марію.., як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї ввесь вечір (Хор., Ковила, 1960, 54).

3. перен. Не кидати кого-небудь, мучити, не давати спокою комусь (про думки, почуття, відчуття і т. ін.).

Під час розмови переслідувала мене неустанно думка, що сей бідолаха не зазнав від колиски доброї хвилини (Коб., І, 1956, 443);

Запах пожарища переслідує його (Рибак, Зброя.., 1943, 37).

4. перен. Піддавати утискам, пригноблювати кого-небудь.

Мусульманське духовенство обвинуватило Авценну в безбожності, оголосило йому прокляття і переслідувало його (Іст. середніх віків, 1955, 52);

// Забороняти що-небудь, оголошувати незаконним, не дозволяти чогось.

Повітовий староста, ревнивий оборонець краєвої автономії, переслідував, як лиш міг, тоту [ту] раду громадську (Март., Тв., 1954, 64);

Письменники ж бо добре знають, як люто переслідував царат революційне слово (Тич., III, 1957, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переслідувати — (наздоганяючи) гонитися, (невідступно ходити за кимсь) ув'язуватися, чіплятися, (завдаючи утиску) цькувати. Словник синонімів Полюги
  2. переслідувати — переслі́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. переслідувати — (кого) гонити, гнати, гнатися за, о. наступати на п'яти, Р. вистежувати; П. (- думки) мучити, не давати спокою, ГНІТИТИ, докучати; (інодумців) піддавати утискам, гнобити, утискати, утискувати, ід. не давати просвітку. Словник синонімів Караванського
  4. переслідувати — див. кривдити Словник синонімів Вусика
  5. переслідувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. || Висліджувати кого-небудь із метою покарання, віддання до суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переслідувати — Гнобити, зігноблювати, зігнобити, позігноблювати, погноблювати, погнобити, пригноблювати, пригнобити, попригноблювати, угноблювати, угнобити, повгноблювати, тиснути, затискати, затиснути, позатискати, натискати, натиснути, понатискати, потискати... Словник чужослів Павло Штепа
  7. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. 1. Гнатися слідом за ким-небудь, намагаючись наздогнати, захопити, знищити і т. ін. Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Словник української мови у 20 томах
  8. переслідувати — ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИ кого, що (намагаючись наздогнати, захопити тощо); ГНА́ТИСЯ, ГОНИ́ТИСЯ за ким, чим (стрімко); ГАНЯ́ТИСЯ за ким, чим (в різних напрямках, не раз). Гетьман Потоцький на чолі війська переслідує Тараса (О. Словник синонімів української мови
  9. переслідувати — Переслідувати, -дую, -єш гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161. Словник української мови Грінченка