переслідування

ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Еллан); Я йшов один, виснажений, без зброї. Але був радий, бо щасливо уник переслідування (Ю. Збанацький); Машина повільно йшла, азарт гонки спав (І. Ле).

ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ кого, чого і без додатка (з метою пригноблення), ГОНІ́ННЯ, ГОНЬБА́ на кого, рідше, НА́ГІНКА розм.; ЦЬКУВА́ННЯ кого, чого і без додатка (особливо жорстоке). Не знав Сава про причину довголітньої відсутності сина, про переслідування, солдатчину, тюрми та заслання (Л. Дмитерко); Гоніння на інакомислячих; (Прісцілла:) Він перше мав до нього (християнства) неохоту, хоч і не вірив поклепу на віру і не хвалив гоньби на християн (Леся Українка); Всю країну охопила лихоманка поліцейських нагінок, попереджень і трусів (П. Колесник); Уже з виходом першої книжки Антоненка-Давидовича її автор зазнав страшного цькування з боку тодішньої критики (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переслідування — (слідкування за кимсь, щоб утискувати) гоніння, розм. нагінка, (жорстоке) цькування. Словник синонімів Полюги
  2. переслідування — переслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. переслідування — Нагінка, гоніння, утиски, с. пригноблення, гніт, гнобительство. Словник синонімів Караванського
  4. переслідування — [пеиреис'л’ідуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. переслідування — -я, с. 1》 Дія за знач. переслідувати. Гонка з переслідуванням — вид спортивних велосипедних змагань. Карне переслідування — сукупність указаних у законі дій (збирання доказів, проведення допитів, обшуків і т. ін.) для розкриття злочинів і виявлення винуватих. 2》 Утиски, пригноблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. переслідування — ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. переслі́дувати. Вгорі на стежці почулася швидка хода людини, яка тікала від переслідування (Д. Бедзик); Після довгого переслідування йому таки пощастило другим пострілом добити тетерюка (О. Словник української мови у 20 томах
  7. переслідування — ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. переслі́дувати. Вгорі на стежці почулася швидка хода людини, яка тікала від переслідування (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 31); Після довгого переслідування йому таки пощастило другим пострілом добити тетерюка (Донч. Словник української мови в 11 томах