переслідування

Значення в інших словниках

1. переслідування — (слідкування за кимсь, щоб утискувати) гоніння, розм. нагінка, (жорстоке) цькування. Словник синонімів Полюги
2. переслідування — переслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. переслідування — [пеиреис'л’ідуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
4. переслідування — -я, с. 1》 Дія за знач. переслідувати. Гонка з переслідуванням — вид спортивних велосипедних змагань. Карне переслідування — сукупність указаних у законі дій (збирання доказів, проведення допитів, обшуків і т. ін.) для розкриття злочинів і виявлення винуватих. 2》 Утиски, пригноблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. переслідування — ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. переслі́дувати. Вгорі на стежці почулася швидка хода людини, яка тікала від переслідування (Д. Бедзик); Після довгого переслідування йому таки пощастило другим пострілом добити тетерюка (О. Словник української мови у 20 томах
6. переслідування — ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В. Словник синонімів української мови
7. переслідування — ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. переслі́дувати. Вгорі на стежці почулася швидка хода людини, яка тікала від переслідування (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 31); Після довгого переслідування йому таки пощастило другим пострілом добити тетерюка (Донч. Словник української мови в 11 томах