пересягати

ПЕРЕСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док, перех. і без додатка, рідко. Йдучи, переступати через що-небудь.

*Образно. Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула (Номис, 1864, № 8775);

// перен. Не зважати на що-небудь, не рахуватися з чимсь.

Страшно слухати, коли заведе нині хто мову про фабулу.. і про автора, що боїться пересягнути через безодні людських умовностей (Ю. Янов., II, 1958, 12).

Значення в інших словниках

1. пересягати — пересяга́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пересягати — -аю, -аєш, недок., пересягнути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка, рідко. Йдучи, переступати через що-небудь. || перен. Не зважати на що-небудь, не рахуватися з чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересягати — ПЕРЕСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСЯГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., через що і без дод., рідко. Йдучи, переступати через що-небудь. * Образно. Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так і забула (Номис); // перен.  Словник української мови у 20 томах
4. пересягати — ПЕРЕСТУПА́ТИ (робити крок через щось), ПЕРЕСЯГА́ТИ рідше, ПЕРЕСА́ДЖУВАТИСЯ діал. — Док.: переступи́ти, пересягну́ти, пересади́тися. Лукія пішла, переступаючи купини і обминаючи невеличкі озерця з гнилою водою (О.  Словник синонімів української мови