перехнябити
ПЕРЕХНЯ́БИТИ, блю, биш; мн. перехня́блять; док., перех. і чим, діал. Перехилити (у 1 знач.).
Незручно перехнябивши під тягарем голову, полегшено, по-дитячому усміхався [Юрко] (Коз., Вибр., 1947, 47);
Отець Миколай, стараючись, показав губами і обличчям, як ота гидь, що так налякала його, перехнябила у сні пащеку (Стельмах, І, 1962, 486);
// Пересмикувати.
Дядько поправив шапку і недовірливо перехнябив плечима (Тют., Вир, 1964, 175).
Словник української мови (СУМ-11)