перечутий

ПЕРЕЧУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до перечу́ти.

Ілько, приткнувшися в каюті, Курив понуро і мовчав; Слова, давно десь перечуті, Він механічно повторяв (Рильський, Поеми, 1957, 178);

З усього перечутого в ці дні чомусь найдужче запали Яреськові в душу слова, сказані під час мітингу на одній із станцій літньою — схожою на матір — робітницею (Гончар, II, 1959, 302).

Значення в інших словниках

1. перечутий — перечу́тий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. перечутий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до перечути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перечутий — ПЕРЕЧУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до перечу́ти. Ілько, приткнувшися в каюті, Курив понуро і мовчав; Слова, давно десь перечуті, Він механічно повторяв (М.  Словник української мови у 20 томах