перечутий

перечу́тий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до перечути.

Значення в інших словниках

1. перечутий — перечу́тий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. перечутий — ПЕРЕЧУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до перечу́ти. Ілько, приткнувшися в каюті, Курив понуро і мовчав; Слова, давно десь перечуті, Він механічно повторяв (М.  Словник української мови у 20 томах
3. перечутий — ПЕРЕЧУ́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до перечу́ти. Ілько, приткнувшися в каюті, Курив понуро і мовчав; Слова, давно десь перечуті, Він механічно повторяв (Рильський, Поеми, 1957, 178)...  Словник української мови в 11 томах