перон
ПЕРО́Н, у, ч. Платформа, збудована вздовж колії, біля якої зупиняється поїзд на залізничній станції.
На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269);
Поїзд, зітхаючи, притишував погін. Назустріч пливли привокзальні дерева і залюднений перон з червоним цегляним вокзалом (Мик., II, 1957, 397).
Словник української мови (СУМ-11)