перонний
ПЕРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до перо́н.
Перонний дах;
// Який міститься на пероні.
Поїзд спиняється. Світло перонного ліхтаря упало в купе, освітило постать Людмили (Головко, І, 1957, 456).
∆ Перо́нний квито́к, зал., заст. — квиток на право входу на перон.
Взявши перонні квитки, ми опинились на платформі (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 67).
Словник української мови (СУМ-11)