персонаж
ПЕРСОНА́Ж, а, ч. Дійова особа в художньому творі.
Показуючи життя своїх персонажів, я вважаю за неприродне малювати їх.. одними сумними фарбами (Вас., IV, 1960, 58);
У нас [в радянській кінематографії] комедійних персонажів чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсім навпаки. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (Довж., І, 1958, 21);
Негативний персонаж; Позитивний персонаж; *У порівн. — Ви поводитесь, мов той євангельський персонаж, що бачить шпичак в оці ближнього свого, а в своєму — колоди не помічає (Шовк., Інженери, 1956, 299);
// Взагалі людина, учасник чого-небудь.
Валерій говорив.. так, ніби він головний персонаж на мотогонках (Коп., Земля.., 1957, 36).
Словник української мови (СУМ-11)