персонаж
ПЕРСОНА́Ж, а, ч.
Дійова особа в художньому творі.
Показуючи життя своїх персонажів, я вважаю за неприродне малювати їх .. одними сумними фарбами (С. Васильченко);
У нас [в кінематографії] комедійних персонажів чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсім навпаки. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (О. Довженко);
Негативний персонаж (Ю. Шовкопляс);
Позитивний персонаж;
* У порівн. – Ви поводитесь, мов той євангельський персонаж, що бачить шпичак в оці ближнього свого, а в своєму – колоди не помічає (Ю. Шовкопляс);
// Взагалі людина, учасник чого-небудь.
Валерій говорив .. так, ніби він головний персонаж на мотогонках (О. Копиленко);
“Вона пошила мене в персонажі XVIII століття, в якісь Дон-Жуани, чорт бери!” – думав він, ідучи додому (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)