перфект
ПЕРФЕ́КТ, а, ч., грам. Дієслівна форма в індоєвропейських мовах, що виражає дію, закінчену в минулому, результат якої наявний і в момент мовлення.
Перфект.. — властива більшості індоєвропейських мов дієслівна форма, яка первісно виражала дію минулого часу як таку, що зберігає свій результат у теперішньому (Сл. лінгв. терм., 1957, 120).
Словник української мови (СУМ-11)