пестливість

ПЕСТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до пестли́вий.

Особливу групу становлять суфікси, що, власне, не утворюють нових понять, а лише надають тому чи іншому слову відтінку здрібнілості, який майже завжди супроводжується тим або іншим емоційним забарвленням, переважно пестливістю (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 362).

Значення в інших словниках

1. пестливість — пестли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пестливість — [пеистлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. пестливість — -вості, ж. Абстр. ім. до пестливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пестливість — ПЕСТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до пестли́вий. Особливу групу становлять суфікси, що, власне, не утворюють нових понять, а лише надають тому чи іншому слову відтінку здрібнілості, який майже завжди супроводжується тим або іншим емоційним забарвленням, переважно пестливістю (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах