печерниця
ПЕЧЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до пече́рник; самітниця.
*Образно. Як плутане моторошне марення, як сон, пригадувала вона своє весілля, уривки пісень, музику, гостей і Сабішину саклю, де мусило тихо станути її життя гаремної печерниці (Тулуб, Людолови, II, 1957, 171).
Словник української мови (СУМ-11)