печерниця
ПЕЧЕ́РНИЦЯ, і, ж., заст.
Жін. до пече́рник; самітниця.
* Образно. Як плутане моторошне марення, як сон, пригадувала вона своє весілля, уривки пісень, музику, гостей і Сабішину саклю, де мусило тихо станути її життя гаремної печерниці (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)