пивник

ПИ́ВНИК¹, а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води.

Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (Томч., Жменяки, 1964, 171).

ПИ́ВНИК², а, ч., діал. Продавець пива.

Нарешті одержав листа з дому.. Батько — під загрозою позбутися роботи. І хитрий пивник уже не запрошує його до свого «патріотичного клубу»… (Кол., На фронті.., 1959, 13).

Значення в інших словниках

1. пивник — пи́вник 1 іменник чоловічого роду глечик діал. пи́вник 2 іменник чоловічого роду, істота продавець пива діал.  Орфографічний словник української мови
2. пивник — I -а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. II -а, ч., діал. Продавець пива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пивник — ПИ́ВНИК¹, а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (М. Томчаній). ПИ́ВНИК², а, ч., діал. Продавець пива. Нарешті одержав листа з дому .. Батько – під загрозою позбутися роботи.  Словник української мови у 20 томах
4. пивник — Пи́вник, -ка м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).  Словник української мови Грінченка