пивник
ПИ́ВНИК¹, а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води.
Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (Томч., Жменяки, 1964, 171).
ПИ́ВНИК², а, ч., діал. Продавець пива.
Нарешті одержав листа з дому.. Батько — під загрозою позбутися роботи. І хитрий пивник уже не запрошує його до свого «патріотичного клубу»… (Кол., На фронті.., 1959, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пивник — пи́вник 1 іменник чоловічого роду глечик діал. пи́вник 2 іменник чоловічого роду, істота продавець пива діал. Орфографічний словник української мови
- пивник — I -а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. II -а, ч., діал. Продавець пива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пивник — ПИ́ВНИК¹, а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (М. Томчаній). ПИ́ВНИК², а, ч., діал. Продавець пива. Нарешті одержав листа з дому .. Батько – під загрозою позбутися роботи. Словник української мови у 20 томах
- пивник — Пи́вник, -ка м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.). Словник української мови Грінченка