пивний

ПИВНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до зберігання або споживання пива.

Пивна зала переповнена вщерть (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 3);

За стойкою сиділа жінка трактирника Палівця і тупо дивилася на пивні крани (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 48);

// перен. Який буває при оп’янінні.

Реготався [Осмульський] своїм грімким пивним басом, коли його партнери валилися під стіл або, вийшовши на ринок, падали, як снопи (Фр., IV, 1950, 241).

∆ Пивна́ дроби́на див. дроби́на;

Пивні́ дрі́жджі див. дрі́жджі.

2. у знач. ім. пивна́, но́ї, ж. Те саме, що пивни́ця.

У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами (Ю. Янов., І, 1958, 539);

[Ганджа:] Бувало, зайду у пивну, вихилю кухлів сім (Мокр., П’єси, 1959, 196).