1. Словник української мови у 20 томах

пивник

ПИ́ВНИК¹, а, ч., діал.

Глечик, дзбан для питної води.

Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (М. Томчаній).

ПИ́ВНИК², а, ч., діал.

Продавець пива.

Нарешті одержав листа з дому .. Батько – під загрозою позбутися роботи. І хитрий пивник уже не запрошує його до свого “патріотичного клубу”... (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пивник — пи́вник 1 іменник чоловічого роду глечик діал. пи́вник 2 іменник чоловічого роду, істота продавець пива діал. Орфографічний словник української мови
  2. пивник — I -а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. II -а, ч., діал. Продавець пива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пивник — ПИ́ВНИК¹, а, ч., діал. Глечик, дзбан для питної води. Коса притупилася, вода скінчилася, вже нічого не залишилось у пивнику (Томч., Жменяки, 1964, 171). ПИ́ВНИК², а, ч., діал. Продавець пива. Нарешті одержав листа з дому.. Словник української мови в 11 томах
  4. пивник — Пи́вник, -ка м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.). Словник української мови Грінченка