пивничний
ПИВНИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пивни́ця.
Пивничні двері.. скрипнули злегка (Фр., VIII, 1952, 267).
2. у знач. ім. пивни́чний, ного, ч., заст. Виночерпій.
Від залу його [креденець] відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничний та чашники (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93).
Словник української мови (СУМ-11)