пивничний

пивни́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до пивниця.

2》 у знач. ім. пивничний, -ного, ч., заст. Виночерпій.

Значення в інших словниках

1. пивничний — пивни́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пивничний — ПИВНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пивни́ця. Пивничні двері .. скрипнули злегка (І. Франко). 2. у знач. ім. пивни́чний, ного, ч., заст. Виночерпій. Від залу його [креденець] відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничний та чашники (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. пивничний — ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М.  Словник синонімів української мови
4. пивничний — ПИВНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пивни́ця. Пивничні двері.. скрипнули злегка (Фр., VIII, 1952, 267). 2. у знач. ім. пивни́чний, ного, ч., заст. Виночерпій. Від залу його [креденець] відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничний та чашники (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93).  Словник української мови в 11 томах